Спілкування під час виховних годин, зважаючи на сьогодення, проходить на свіжому повітрі, де у «зеленому кабінеті» вільно та невимушено можна отримати рішення на будь-які питання.
Нiщо не цiниться так високо в життi, як справжня дружба, єдiсть групи, адже група ліцеїстів — це маленький свiт , в якому вони навчаються, спiлкуються, вирiшують проблеми, як свої, так i колективні.
Тому у кожній групі ліцею обирається актив: староста, заступник, тощо. У перші дні навчання здобувачі освіти групи №12 з професії «Кухар, кондитер», навчаючись та спілкуючись, разом з практичним психологом Кравців Н.В. та майстром в/н Михальчак К.М. обговорили правила поведінки в ліцеї та визначили лідерів- активістів групи, заповнюючи відповідні анкети.
Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні, слухачі, студенти закладів професійно-технічної, вищої освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, звільняються від обов’язкового проходження державної підсумкової атестації.
Здобувачі повної загальної середньої освіти за власним бажанням мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Відповідний закон сьогодні, 18 червня 2020 року, ухвалила Верховна Рада України.
Міністерство освіти і науки України найближчим часом надішле методичні рекомендації для закладів освіти.
Львівським регіональним центром 
оцінювання якості освіти здійснено розподіл учасників ЗНО за пунктами проведення у Волинській, Львівській та Рівненській областях.
З 04 червня 2020 р. учасники, зареєстровані для проходження ЗНО, мають можливість роздрукувати запрошення-перепустки, де вказана адреса пунктів проведення ЗНО на обрані предмети тестування.
Допуск учасників у пункти проведення ЗНО здійснюється за наявності:
При втраті Сертифіката необхідно зробити дублікат – https://lv.testportal.gov.ua/index.php/dublikaty-sertyfikativ
Бажаємо успіху!
Додатковий період реєстрації стартує з 25 травня!
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.05.2020 №587 « Про підготовку та проведення в 2020 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти» з 25 травня до 09 червня 2020 року триватиме додатковий період реєстрації на участь у ЗНО-2020. Повідомляємо, що у цей визначений період для участі у додатковій сесії ЗНО-2020 можуть зареєструватись особи які:
1) за рішенням судів перебувають в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і мають намір здавати ЗНО для вступу до закладів вищої освіти ІІ – ІV р. акр.;
2) брали участь в антитерористичній операції та не зареєструвались для участі у ЗНО в основний період реєстрації;
3) належать до категорії осіб із непідконтрольних територій та не зареєструвались в основний період реєстрації;
4) мають складати державну підсумкову реєстрацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання, але через поважні причини не змогли зареєструватись в основний період реєстрації.
5) проживають (перебувають) на території, на якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено карантин, режим надзвичайної ситуації або надзвичайного стану та внаслідок цього не змогли зареєструватися для проходження зовнішнього незалежного оцінювання в основний період реєстрації, якщо останній день строку, відведеного для нього, припадає на період карантину, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.
Нагадуємо, що зареєструватись можна самостійно, скориставшись посиланням, що буде активним на сайті УЦОЯО (за винятком осіб, які перебувають в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах), склавши необхідний пакет документів та надіславши його на адресу ЛРЦОЯО.
Рішенням Акредитаційної комісії від 12 березня 2020 року Протокол № 138, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України від 19 березня 2020 р. № 418 Державний професійно-технічний навчальний заклад «Новороздільський професійний ліцей» визнано атестованим професійно-технічним навчальним закладом з робітничих професій з ліцензованими обсягами прийому (осіб) строком на 10 (десять) років:
5122 7412 Кухар Кондитер ППП 60
5123 5123 Офіціант Бармен ППП 60
7231 7212 Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів Електрозварник ручного зварювання ППП 30
4121 Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних ППП, ПТН, ПрП 60
7231 8322 8322 Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів Водій автотранспортних засобів Водій автотранспортних засобів (категорія «В», «С») ППП 60
8322 8322 Водій автотранспортних засобів Водій автотранспортних засобів (категорія «В», «С») ППП, ПТН 30
7241 Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ППП, ПК 30
Ви з десяток разів на день чуєте фразу «Не панікуйте», але вона не допомагає. Ви намагаєтеся не читати новини, але врешті вони дістаються до вас із соцмереж. Чому ми панікуємо, що допомагає нам впоратися зі стресом та як перетворити карантин на цінний час разом із близькими.
Можна поглянути на світ тварин — усі звірі попереджають своїх родичів певними сигналами про небезпеку. Якщо, наприклад, мавпа кричить до зграї, що наближається орел, то інстинкт поведінки в такій ситуації дуже сильний: усі мавпи підіймають голову вгору. Якщо це сигнал про те, що іде тигр, мавпи видираються на дерева. Дивовижно, що вони роблять те саме, навіть коли клич про тривогу імітують в умовах зоопарку. Навіть рослини вміють сповіщати одна другу про те, що летить бджілка, отже треба розкрити пелюстки.
Інакше кажучи, паніка — це спосіб вижити: коли ми відчуваємо небезпеку, вмикається саме цей механізм виживання. Люди створюють атмосферу нервування довкола проблеми, бо так нам легше вижити всім разом. Ми надсилаємо один одному сигнал: я тривожусь — а ти як? Ми хочемо відчути, що нервуються та переживають усі, ми в цьому знаходимо об’єднання. Чому зараз у соціальних мережах виникло так багато експертів? Насправді, вони не експерти, а щось десь прочитали і хочуть цим поділитися, щоб знати, що інші відчувають те саме, що й вони.
Є люди, які легковажать темою епідемії. Це зворотний бік паніки. Коли людина пише або каже, що їй байдуже на вірус чи карантин, це той самий механізм пошуку однодумців: вона хоче дізнатися, а кому ще так само байдуже.
У стратегії виживання людина завжди прагне приєднатися до більшості, але така неймовірна кількість суперечливої інформації в мережі призводить до розгубленості. Тому люди віддавна шукали мудрих порад у старійшин. Сьогодні ми теж шукаємо авторитетів — лікарів чи фахівців, щоб спертися на їхню думку. Наше друге прагнення — дізнатися, що буде далі, ми хочемо будувати прогнози і діяти згідно з ними.
Мені пригадалася давня притча про хлопчика і дощ: одне село вже тривалий час потерпало від посухи, і пастир сказав селянам прийти в церкву і помолитися, щоб пішов дощ. Люди прийшли до церкви, а пастир дорікнув їм: серед вас усіх тільки один хлопчик прийшов справді молитися про дощ — він узяв із собою парасольку. Образно кажучи, ми зараз усі, як ті люди. Наша парасолька сьогодні — це заходи безпеки, яких мусимо дотримуватися: сподіватися на краще, але діяти так, ніби очікуємо найгіршого. Тож паніка за таких обставин цілком зрозуміла — це спосіб збадьорити людей довкола: я нервуюся, давайте і ви мобілізуйтеся.
У будь-якому товаристві людей є ті, хто думає і діє швидко, а є ті, хто фільтрує інформацію і відсіює її. Це як за правилами брейнштормінгу: учасники спершу накидають купу ідей, а тоді є група, яка критикує і відкидає певні ідеї. Так от такі люди зараз дуже потрібні: вони своїм розумом і темпераментом не дають решті робити поспішні висновки і зайві дії. Тому важливо не втрачати критичне мислення і вмикати в собі режим раціоналізатора, щоб зовсім не втратити здоровий глузд.
Нам допомагає гумор і мемчики
Маємо цінувати людей із почуттям гумору. Гумор і сміх знижують стрес. Стрес шкідливий саме тим, що в цей час в організмі зростає рівень кортизолу, а це пригнічує нашу імунну систему. Жарти і мемчики в мережі знижують напругу і стрес і дають нам змогу впоратися зі складною ситуацією. Тому позитивне налаштування під час карантину дуже важливе.
Може здатися, що наявність такого масиву інформації в мережі спантеличує. Уявіть, якби інтернет і соціальні мережі існували в часи Чорнобильської катастрофи, історія склалася б інакше. Звісно, не можна порівнювати ці явища, але варто користуватися перевагами відкритих даних: читати закордонні джерела, фахові видання, перевіряти факти.
Хтось сприймає карантин як тюремне позбавлення волі — чекає, що це колись закінчиться, і відкладає своє життя на потім. Хтось здатен жити сьогоднішнім днем — тут і зараз. Психічно здорова людина все ж схильна планувати своє життя — будувати плани на майбутнє, прогнозувати. Тому для проживання карантину кожен має обрати свій шлях: хтось візьметься готувати себе до майбутнього активного життя і буде займатися спортом, читати, розвиватися, комусь легше просто «проспати», умовно кажучи, цей період, інші оберуть шлях перечікування. Будь-який варіант має право на існування, якщо це працює конкретно для вас і допомагає зберегти внутрішню рівновагу.
Зараз часто чути осуд у бік туристів і людей, які нещодавно повернулися з подорожей — мовляв, це вони винні в тому, що вірус прийшов в Україну. Це блеймінг — звинувачення жертви. Вважаю, це неприйнятно і дуже деструктивно для суспільства, адже кожен з нас міг опинитися на їхньому місці.
Це шанс для нас побути в сім’ї, насолодитися довгим спілкуванням з дітьми — на це в нас завжди бракує часу в шаленому темпі життя. Відчути радість від перебування поруч і розмов. Ми раптом можемо зрозуміти, що довго жили разом і не помічали сотень розбіжностей у поглядах — вони просто були невидимі, бо ми ходили в офіс на роботу. Але це якраз привід із цим попрацювати.
Хто знає, можливо через 9 місяців після карантину в країні народиться багато немовлят. Частіше дзвоніть своїм батькам — і телефоном, і через відеозв’язок: ми забували це робити у звичний час. Це період довгих бесід з батьками: розпитати про їхні думки, розповісти про свої. Не варто просити їх не вмикати новини — це нереалістично. Краще обговорити ці новини разом — зробити за них елементарний фактчекінг повідомлень, провести спільний аналіз подій. І не забувати казати, що любимо їх.
Не запитуйте себе: за що це нам. Запитуйте — навіщо? Що ми можемо з цього винести? Зрештою, карантин — це певна визначеність, яка завжди краща, ніж невідання, роздоріжжя. Маємо прийняти це як досвід— можливо, пізніше скажемо собі, що ми неабиякі молодці.
